- радіолокація
- —————————————————————————————радіолока́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
радіолокаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіолокаційно-оптичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіолокаційний — а, е, спец. 1) Стос. до радіолокації. 2) Заснований на радіолокації. •• Радіолокаці/йна астроно/мія розділ радіоастрономії, в якому вивчають різні космічні об єкти за допомогою радіолокаторів. Радіолокаці/йна ста/нція станція (пристрій) для… … Український тлумачний словник
радіолокація — ї, ж., спец. Метод виявлення об єктів і визначення їх місцезнаходження за допомогою радіохвиль … Український тлумачний словник
радіовисотомірний — а, е. 1) Прикм. до радіовисотомір. 2) Призначений для вимірювання висоти польоту літального апарата за допомогою радіолокаційного приладу … Український тлумачний словник
радіометеорологія — ї, ж. Вчення про вплив метеорологічних умов на поширення радіохвиль у просторі та дослідження метеорологічних процесів за допомогою радіолокації … Український тлумачний словник
радіопілот — а, ч. Куля пілот з відбивачем радіохвиль, що дозволяє визначити її місцезнаходження методом радіолокації … Український тлумачний словник
радіовисотомір — а, ч. Радіолокаційний прилад для вимірювання висоти польоту літального апарата відносно поверхні Землі … Український тлумачний словник
радіовиявлення — я, с. Визначення місцеположення якого небудь об єкта за допомогою радіолокації … Український тлумачний словник
радіолокатор — а, ч., спец. Пристрій для виявлення об єктів і визначення їхнього місцезнаходження методами радіолокації … Український тлумачний словник